Знайомство з сервісом Klout.

Вплив соціальних мереж зростає з кожним днем, і відповідно все більше людей прагнуть ними скористатися. Цікавим інструментом відслідковування соціальної активності є сервіс Klout.

Klout – це інструмент, що вимірює розмір персональної мережі, кількість контенту, який публікує автор і те, як інші користувачі взаємодіють з цими публікаціями. Основною задачею є відстеження соціальної активності, також дозволяє визначати популярних і впливових користувачів соціальних мереж. Після підключення соціальних мереж можна визначити власний рейтинг. Сервіс відслідковує діяльність автора і взаємодію з контентом, кількість та склад фоловерів та фоловінгів. Відомості аналізуються і видаються у зручному вигляді графіків. Оцінка Klout – це чисельне відображення впливу у  твіттері. Чим більше у автора ретвітів і відповідей на них, переходів за посиланнями, тим більшим буде вплив.

Після реєстрації мый показник Klout був 10, через декілька днів, після підключення Twitter, Facebook, Youtube та Pinterest показник покращився до 47.  97 % це робота у Facebook і тільки 3 % Twitter. Гадаю, що це пов’язано з тим, що Facebook’ом користуюся досить давно і звісно там більше друзів, а Twitter’ом почала користуватися тільки на початку курсів. Сервіс дуже сподобався тому, що буквально в декілька кліків можна отримати необхідну статистичну інформацію.

Використання сервісу для куратора змісту дасть можливість відслідковувати ефективність своїх дій та розробляти ефективні плани на майбутнє. 

Отчет за шестую неделю работы на курсах «Куратора содержания 4»

Выполнение заданий шестой недели немного затянулось, поскольку все сложнее совмещать работу с курсами. Но сделано уже много, нужно продолжать.

Анализировать достоверность фото очень понравилось, раньше никогда не приходилось выполнять такую проверку. Более подробно об этом в предыдущем посте.

Для анализа достоверности информации решила проверить текст «Прикованные книги» в электронной библиотеке  http://lib.com.ua. 

На каком сайте опубликована информация. Что вы можете сказать про этот сайт? Электронная библиотека. Очень много интересных статей, но без указания авторства и источников. Достоверность информации, представленной на сайте, нуждается в дополнительной проверке.

Указан ли источник информации? Что вы можете сказать про данный источник?  Источник информации не указан.

Кто автор информационного сообщения? (Если нет конкретной фамилии, можно предположить: журналист, политик, коммерсант, ученый, педагог, и т.д.) Автора нет. Можно предположить, что статья написана или журналистом, или блоггером.

Кому адресовано это сообщение? Широкому кругу читателей

Содержатся ли в тексте недостоверные сведения, с негативным уклоном? В каких конкретно высказываниях содержатся эти сведения? Нет.

Имеется ли в тексте резкая, выраженная в грубой, циничной форме отрицательная оценка личности? Нет. Статья читается легко.

Какая аргументация используется. Для того чтобы уберечь книги от воров и мошенников использовались цепи.

Какова композиционная структура текста, какие стилистические приемы использует автор и как они характеризуют героев публикации? Дается исторический экскурс. Разъясняется, почему применялись такие меры для хранения книг и приведен список библиотек, в которых и сейчас сохранились коллекции прикованных книг.

Есть ли в тексте фактические ошибки? Нет.

Определите цель, которую преследует данное информационное сообщение. Рассказать читателям об обеспечении сохранности книг в средневековье.

Найдите в сети похожие сообщения (похожую информацию по данной теме), используя различные комбинации ключевых слов. Сравните информацию из различных источников, проанализируйте ее.

Проверяя достоверность информации, оказалось, что на многих сайтах есть подобная информация. Например, на сайте  http://poznavatelno.net/uznajte-kak-zashhishhali-knigi-v-obshhestvennyx-bibliotekax-v-srednevekovoj-evrope-ot-vorovstva/ было больше фото, а текст практически совпадал с найденным ранее. Кое-где был изменен порядок абзацев.

На сайте https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8_%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D0%BF%D1%8F%D1%85 были указаны источники, которые использованы в статье.

На сайте http://duat.asia/story/iz-istorii-bibliotek представлена статься об истории библиотек на основе которой, с большой долей вероятности, была написана исследуемая статься.

Воспользуйтесь программой Антиплагиат Воспользовалась проверкой на антиплагиат в адвего, уникальность статьи равна 0 % соответственно статья не является уникальной. Очень много заимствований.

Сделайте вывод, можно ли доверять данной информации? Обоснуйте свой ответ, кратко опишите, на основании чего вы так решили. Доверять информации можно, потому что материал данной статьи размещен на многих сайтах.

Ссылка на diigo https://groups.diigo.com/group/ukr_content_curator/content/14439074#2

Оцінка достовірності фото

Отримавши завдання з оцінки фото, роботу розпочала з пошуку програм та онлайн сервісів, які можуть у цьому допомогти. Виявилося, що таких ресурсів чимало. Наступним кроком став пошук фото. Тут вже трішки розгубилася, адже фото потрібно було пов’язати  з темою курирування. Вирішила пошукати фото пов’язане з бібліотекою. Знайшла на мою думку цікаве J. Виникли сумніви, що фото оригінальне, а не оброблене у фотошопі.

Перевірка у  fotoforensics не виявила накладень.

Ресурс Tineye  не видав жодного результату.

Ресурс Jeffrey's Exif Viewer  видав набагато більше корисної та цікавої інформації, ніж інші сервіси. Виявилося, що фото було опрацьоване у Photoshop.

Пошук картинок у Google надав посилання на блог Тетяни Ярошенко «Могилянська бібліотекарка» та сторінки звітів про фотоконкурс.

Виявилося, що у 2011 році вона приймала участь у фотоконкурсі  «Не шкодуй часу на книжку!»: кращі з кращих! та  підкорила  номінацію «Романтичні читання». Т. Ярошенко була нагороджена спеціальним призом – новою книжкою Братів Капранових «Щоденник моєї секретарки» з автографами авторів.

Посилання на автора у Facebook

Блог автора.

Звіт про п’ятий тиждень роботи на курсах «Куратор змісту 4»

Тиждень навчання розпочався з вивчення сервісів mindmeister.com, popplet.com. Детальніше у попередньому пості.

Сервіс Pinterest.

Реєстрація у Pinterest пройшла дуже просто. Підписалася на теми «Бібліотека», «Комп’ютери», «Британська Бібліотека». Створила дошку «Бібліотечний репозитарій», додала деякі піни. З теми курирування, на жаль, знайшлося мало інформації.  Закріпивши кнопку Pin It, працювати стало простіше, адже відкрилася можливість «пінити» матеріал з інших ресурсів і додавати до своєї дошки.

Зручно те, що можна перейменувати пін, при цьому адреса першоджерела залишиться. Завжди можна знайти оригінал і автоматично перейти на сайт, з якого фото було завантажено. А там можна знайти ще дуже багато корисного контенту.

Взагалі, для куратора змісту дуже корисний соціальний інтернет-сервіс Pinterest, адже дозволяє користувачам додавати в режимі онлайн зображення і розміщувати їх в тематичні колекції та ділитися ними з іншими користувачами.  Посилання на дошку: http://bit.ly/1Gontnh

Агрегатор Netvibes

Netvibes це безкоштовний веб-сайт, що дозволяє спростити роботу в мережі. Посилання на всі важливі сервіси об’єднуються на одній сторінці та ще й оновлюється все автоматично. Для куратора це найважливіше, завжди можна бути в курсі всіх змін, що відбулися на власних сторінках. За допомогою Netvibes можна оновлювати соціальні сторінки, користуватися зручним пошуком, а також додавати всі необхідні віджети.

Symbaloo – онлайновий робочий стіл, за допомогою якого зручно орієнтуватися в мережі, розташовуючи посилання на необхідні ресурси та сервіси. Зручно, що сервіс автоматично пропонує додавати посилання

Обидва сервіси корисні але більше сподобався Symbaloo.

Найскладнішим завданням було створення відео фрагменту про особливості напряму курирування використовуючи хмарні технології.

Раніше не доводилося створювати відео, тому виконання завдання зайняло багато часу. Довго не могла приступити до виконання завдання, воно здавалося просто нереальним. Але подивившись відеоролики колег по курсу, почала роботу. Вирішила використовувати ресурс http://www.techsmith.com/jing.html, складнощі виникли з записом звуку, постійно був сторонній шум, нажаль, проблему не вдалося повністю усунути. Перепрошую за цей недолік. Технічно підготовка відео виявилася не такою складною, як здавалося на початку роботи. Після запису відео необхідно було виставити його на Youtube, виявилося що не можливо завантажити файл у форматі swf, в якому було записано відео. Почався пошук конвертерів. Спробувала використати програму Overview of SWF to Video Converter, після конвертації при перегляді відео була на ¼ екрана наліпка про те, що я використовувала безкоштовну версію і якість відео дуже погіршилася. Вирішила спробувати онлайн-конвертер. Після 15 хвилин конвертації видало взагалі незрозумілий файл, який не відкривався. 
Вдалося записати відео у потрібному форматі у програмі Movavi PowerPoint to Video Converter. Після чого легко вдалося завантажити його на YouTube. Не судіть суворо, це перша в житті спроба записати відео.

Моє персональне навчальне середовище

Виконуючи чергове завдання на курсах «Куратор змісту 4», довелося вивчати новий сервіс Mindmeister.  Це дуже зручний інструмент для автоматичного створення інтелект-карт шляхом додавання необхідних елементів. Інтуітивно зрозумілий інфтерфейс сервісу значно полегшив роботу.

З сервісом познайомилася декілька днів тому. Раніше ніколи не доводилося створювати карти пам’яті,  навіть не одразу вдалося згадати всі сервіси, які використовую у роботі та ті, що вивчила під час навчання на курсах.  Виявилося, що знаю не так і мало, але ще потрібно багато чому вчитися. Найулюбленішими і зручними інструментами були і залишаються продукти компанії Google, соціальні мережі, особливо Twitter та Facebook, які використовую для пошуку професійної інформації та вивчення досвіду колег. Сподіваюся, що використання фотохостингу Pinterest, з яким познайомилася тільки цього тижня, буде корисним у професійній діяльності. Завдяки створенню карти вдалося трішки структурувати отриману на курсах інформацію та поєднати її з раніше вивченою.

Спробувала також попрацювати в popplet, але сервіс не вразив. Не сподобалося, що назву карти необхідно було вводити тільки англійською мовою. На українській/російській мові не вдалося ввести назву. Функціонал у програм схожий, але інтерфейс більше сподобався у Mindmeister. 

Посилання на карту: https://www.mindmeister.com/610184888

Звіт про четвертий тиждень роботи на курсах «Куратор змісту 4»

  Робота с DIIGO

Перше завдання тижня було робота з сервісом DIIGO. Детально про нього у попередньому пості. Сервіс дуже сподобався, за тиждень, що минув від тоді як я почала його використовувати позитивних вражень стало ще більше. Хоча й досі не можу сказати, що використовую його на всі 100%.

Наукометричні дослідження, управління бібліографією

Вирішила використовувати Наукову електронну бібліотеку elibrary.RU.

Пошук журналів по тематичному рубрикатору видав багато журналів. Приємно було що є українські видання, зокрема Вісник Львівського університету. Серія книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології та Вісник Одеського національного університету. Серія: Бібліотекознавство, бібліографознавство, книгознавство.

Але, на жаль, Вісник Одеського національного університету не має ні імпакт-фактору РИНЦ 2013, ні імпакт-фактору JCR.

Журнал «Научные и технические библиотеки», матеріал в якому пов'язаний з темою курирування. 

Трішки кращий імпакт-фактор у журналі «Бібліосфера»

 У Системі Українського індексу наукового цитування знайшла паспорт відомого мені науковця, тема  пов’язана з моєю.

На жаль, у автора публікації лише в українському журналі Бібліотечний вісник, і вона не цитувалася.

На площині «Аналітика» не вдалося знайти вчених які хоча б деякою мірою торкалися моєї теми курирування. У таких дотичних дисциплінах як комп’ютерні науки, соціальні науки та міждисциплінарні в кращих не виявилося знайомих мені науковців.

ENDNOTE. 

Найважчим завданням цього тижня була робота з цим ресурсом.

 Реєстрація пройшла просто. Створила папку Library repository, додала деякі джерела. На цьому все просте і завершилося.

Capture reference встановити не вдалося: 

Буду намагатися розібратися в чому проблема.

Тиждень 4 "Робота з сервісом DIIGO"

При виконанні завдання цього тижня не виникло складнощів. Познайомилася з можливостями сервісу, створила аккаунт, підключилася до групи, зробила закладку, прокоментувала. Посилання на закладку https://groups.diigo.com/group/ukr_content_curator.

Diigo не тільки зручний сервіс для збереження закладок але і доволі потужний засіб їх редагування. Сервіс корисний та зручний для співпраці з пошуку інформації. Хорошою можливістю його є спільне вивчення та обговорення тематичних ресурсів з колегами.

Працювати з сервісом цікаво та легко і цим він мені сподобався.

Звіт про третій тиждень роботи на курсах «Куратор змісту 4»

1. Робота з Evernote

Роботу розпочато з вивчення можливостей ресурсу Evernote. Із сервісом познайомилася уперше.  Дуже цікавий та корисний в роботі.  Спочатку встановила тільки програму для комп’ютера.

Технічно не складно було встановити додаток на комп’ютер. Деякі складності виникли при наданні доступу до блокноту. Але в процесі роботи вони були вирішені. Після встановлення додатку veb-clipper користуватися блокнотом стало простіше. Цікаво було працювати з обома версіями. Дякуючи тьюторіалам з використання сервісу вдалося розібратися з налаштуваннями.

Сервіс дуже сподобався, планую і надалі використовувати його у роботі.

2. Робота з бібліотечними ресурсами

Запит: «Електронний архів у бібліотеці» за останній рік.

Результат:

У Google Академії за таким самим запитом видано 401 результат.

У Google запит «бібліотечний репозитарій» без  врахування «Електронний архів» за останній рік: http://bit.ly/1l3nFhN. Отримала багато результатів не зовсім релевантних. В основному це оголошення про семінари та деяка загальна інформація.

У Google Академії запит «бібліотечний репозитарій» без врахування «Електронний архів» за 2014–2015 рр. релевантний результат 41. Здебільшого це посилання на наукові статті, презентації тощо.

У подальшому планую користуватися пошук Google Академії, адже результати релевантніші.

3. У  GoogleBooks створила поличку, на яку додала не тільки книги з теми курирування, але й оцифроване видання 1806 р., що стосується роботи бібліотек.

4.     ScienceDirect.  На другому тижні я вже ознайомилася з цією системою, зараз поекспериментувала з фільтрами. На запит Library repository видано 16000 результатів,  в основному платні ресурси. Вдалося знайти декілька безкоштовних, які дотично стосуються теми курирування. 

Один з них  я просканувала у програмі StrikePlagiarism.  

5     На жаль, знайти у твіттері авторів публікацій не вдалося, але підписалася на сторінки бібліотек, діяльність яких пов’язана з темою курирування.